Директор НДІ Карпатознавства - Прохненко Ігор Анатолійович.

Інститут карпатознавства створений на базі археологічної лабораторії Ужгородського державного університету у 1992. До його складу увійшли фахівці в галузі археології, історії, фольклористики. В структурі Інституту діяли відділи археології, етнографії та мовознавства. Директорами Інcтитуту були: І.Поп(1992-94), М.Макара(1994-2000), М.Вегеш(2000-04). З 2004 його очолював В.Котигорошко.

У 2007 році відбулася реорганізація Інституту, яка визначила спрямування його досліджень на вивчення давньої та середньовічної історії населення Верхньотиського регіону, як частини Карпато-Дунайського ареалу на базі археологічних досліджень і даних письмових джерел.

Інститутом укладений ряд угод про прикордонне співробітництво з установами суміжних країн (Словаччина – Технічний університет м. Кошице, Інститут археології САН м. Нітра, Музей історії м. Ганушовці над Топлою; Угорщина – Інститут археології УАН м. Будапешт; Румунія – Сату-Марський повітовий музей історії та мистецтв), що дозволило краще висвітлити низку важливих аспектів історії регіону.

Ключовою пам’яткою для досліджень виступає археологічний комплекс (городище і сакральний центр) біля с. Мала Копаня Виноградівського р-ну, де з 1977 року проводяться розкопки горизонтів рубежу нашої ери і Х-ХІ ст. На території городища, яке є базою проведення практики для студентів І курсу історичного факультету, відкриті десятки виробничих майстерень та житлових споруд і значна кількість речового матеріалу І ст. до н.е. - І ст. н.е.

Тільки на сакральному центрі за останні роки було виявлено кілька тисяч індивідуальних знахідок. Це зброя, кінська збруя, речі екіпірування вершників, приналежності одягу і прикраси. Серед останньої категорії речей необхідно відзначити золотий торквес (550 гр.), одиничні аналогії якому відомі лише в Швеції, Данії та Ольвії.

Більше того, у 2012 році на території Малої Копані був розкопаний монетний двір І ст. до н.е., де карбувалися дакійські номінали. Ця споруда свідчить про високий рівень економіки давнього населення на території України.

В останні роки пошуки проводяться і на території замків Закарпаття (Виноградівський, Королівський, Середнянський, Квасівський, Сілецький, Броньківський та Вишковський укріплені пункти), які дозволили поставити реперні точки виникнення та загибелі пам’яток, а також у сукупності з даними письмових джерел були визначені причини виникнення монументального військового зодчества в епоху ХІІІ – XVI ст.

Результати польових і лабораторних досліджень співробітників Інституту відображені в десятках вітчизняних і зарубіжних статей та монографій.

Інcтитут видає періодичний збірник наукових праць “Карпатика”, на сьогоднішній день вийшло 41 випусків.