28 листопада 1945 року прийнято офіційне рішення про створення ботанічного саду  при Ужгородському державному університеті. Першим директором було призначено завідувача кафедри ботаніки Хому Юхимовича Руденка. Наказ № 1652 заступника НКО УРСР т. Русько О.М. від 29 листопада 1945 року. 

Виділено територію площею 4,5 га на правому березі р.Уж в східній околиці м Ужгорода по вул. Ольбрахта, 6.

17 лютого 1946 року розпочато формування штату ботанічного саду. На посаду вченого садівника було призначено В.О. Грабара. Розпочинаються роботи по розчистці території для закладки майбутніх колекцій рослин. Так як територія, що була виділена для закладки ботанічного саду була старим фруктово-горіховим садом, потрібно було прикласти чимало зусиль, щоб розпочати підготовчі роботи для закладки наукових колекцій рослин.

У квітні 1946 року В.О. Грабара призначено директором ботанічного саду. До кінця року в штати зараховано перших співробітників – С.С Фодора, О.Г. Резниченко, В.І. Кононенко, І.І. Заблоцького. Розпочинається кропітка робота по закладці експозиційних та колекційних ділянок.

У 1947 році розпочато планомірну закладку дендрологічної колекції та колекції трав’янистих  декоративних культур.

У жовтні 1947 року Ю.Б. Гучетиль призначено директором ботанічногосаду. В цей період переоблаштовується садовий будинок, ведуться роботи по розбудові господарських приміщень.

Із 1948 році на посаду директора ботанічного саду призначалися – П.Т. Калін, С.С. Фодор та Є.В. Луговий. Вводиться новий напрямок роботи: інтродукція та акліматизація рослин, проводиться активна робота по розширенню колекції екзотичних рослин. Налагоджується робота з іншими ботанічними садами, йде ативне надходження насінневого та посадкового матеріалу, що дає більші можливості для закладки екзпозиційних та колекційних ділянок. Співробітниками ботсаду організовуються численні експедиції та відрядження по збору  рослинного та насінневого матеріалу.

Із вересеня 1952 року директором ботанічного саду признначено І.І Бубряка,  який вписав яскраву сторінку в його історію. Саме в цей період на високому рівні здійснюється інтродукція та акліматизація субтропічних дикорослих і культурних дерев та чагарників. Активно впроваджується науково-дослідна робота із залученням студентів біологічного факультету та науковців. За цей час створюються нові експозиційні ділянки спорових рослин, альпійських рослин, кизильників, започатковані колекції магнолієвих та хвойних насаджень. Розпочато будівництво тепличного комплексу. Створюється насіннева лабораторія, йде активний обмін насінням з вітчизняними та зарубіжними ботанічними садами.

У 1962 році на зміну І.І. Бубряку ботанічний сад очолив М.Т. Корнеєв, в цей час проведені значні роботи по впорядкуванню саду, тепличного комплексу.

Із 1964 року ботанічний сад очолив С.І. Зайцев – надзвичайно енергійна людина, чудовий керівник-організатор. В цей період будуються сучасна оранжерея, теплиці, котельня, йде розбудова і реконструкція всього ботанічного саду. Таким чином були створені умови для подальшого збагачення колекцій тропічних рослин, сукулентів в умовах закритого грунту. Проводяться регулярні фенологічні дослідження, особлива увага звертається на вивчення динаміки росту, розвитку стійкості рослин до місцевих умов.Ведуться активно роботи по створенню дендропарку в закладці якого використано ботаніко-географічний принцип. Створюються ділянки флори Азії, Америки,Кавказа. Закладається потужний розсадник, завдяки якому створюються прекрасні умови для озеленення м. Ужгорода та населених пунктів Закарпатської області інтрудукованими рослинами. Саме за період роботи С.І. Зайцева ботанічний сад набуває сьогоднішнього вигляду, стає гордістю не тільки університету, а й всього Закарпаття.

Із січня 1979 року постановою Ради міністрів УРСР  №61 дозволено вилучити в постійне користування земельну ділянку площею 83,22 га за рахунок земель радгосп-заводу “Ужгородський” та Ужгородського лісокомбінату в мікрорайоні “Шахта” з метою розширення ботанічного саду Ужгородського державного університету. Це стало можливим завдяки активній діяльності тодішнього завідувача кафедри ботаніки і одночасно декана біологічного факультету УжДУ проф. В.І Комендара, директора С.І. Зайцева та колективу співробітників ботанічного саду. Розпочинаються роботи по підготовці проектної документації на освоєння відведеної території. На цей час вже працюють такі лабораторії: мобілізації рослин, інтродукції та акліматизації рослин, природної флори, квітникарства відкритого та закритого грунту. На основі договорів з ДЕУ-8, трестом зеленого будівництва м.Ужгорода, виробничим об’єднанням “Закарпатліс” та обласним відділом курортології розпочинаються роботи по озелененню парків, скверів, вулиць м. рода, населенних пунктів Закарпатської області.Ботанічний сад по праву, стає однією з найкращих окрас м. Ужгорода, про що свідчать численні екскурсії школярів та населення краю.

У 1979 році рішенням Ради міністрів УРСР ботанічний сад Ужгородського державного університету був оголошений пам’яткою садово-паркової архітектури республіканського значення.

У 1980 році до керівництва ботсадом приступає І.Ю. Хмара, який продовжує розбудову ботанічного саду. Йде активна робота по розширенню експозиційних ділянок, поповнюються колекції дендропарку та рослин закритого грунту. Наукова діяльність спрямована на вивчення і збагачення рослинних ресурсів Карпат, акліматизацію рослин із впровадженням їх в народне господарство.

Із 1985 року очолює ботанічний сад В.А. Заяць - добре знаний селекціонер, спеціаліст по кісточковим рослинам. Йде активна робота по вивченню перспективних сортів персика з метою впровадження в народне господарство області. Створюються ділянки плодово-ягідних та цибулиних культур.

У 1987 році з великою енергією та ентузіазмом приступає до керівництва ботанічним садом  П.С. Ловас. Приводяться в належний стан екскурсійні доріжки. Ведуться активно роботи по покращенню інфраструктури ботсаду. Ботанічний сад стає добре відомим не тільки в Україні,а й на теренах Радянського Союзу та зарубіжжя. Йде активне поповнення колекцій рослин за рахунок обміну посадкового матеріалу із Прибалтики, Молдавії, Грузії, Угорщини, Чехословаччини, Югославії та інших країн. Ботанічний сад стає активним учасником виставок досягнень народного господарства у Києві та Москві. Наукові співробітники активно приймають участь у науково-практичних конференціях. З часом науково-практичні конференції проводяться і на базі ботсаду. Ведуться активні роботи по освоєнню нововиділеної території, йде закладка розсадника, створюється наукова лабораторія, яка виключно займається питаннями підбору рослин та закладкою експозиційних ділянок. Значний доробок по освоєнню нової території ботанічного саду вніс О.П. Крись, обіймаючи посаду зав. відділом мобілізації рослин.

Однак, кризові процеси, що відбувались в Україні у 1991 році негативно вплинули на розвиток ботанічного саду. Зменшується фінансування, скорочується штат наукових співробітників,закриваються лабораторії, майже припиняється обмін насінневим та посадковим матеріалом. Співробітники ботсаду прикладають неабиякі зусилля, щоб зберегти експозиційні ділянки, видовий та сортовий склад рослин, який накопичувався за попередні роки.

У 1993 році приступає до керівництва ботанічним садом В.П. Чевська. В цей період колектив ботанічного саду спрямовує свою роботу на збереження існуючих колекцій рослин, але. на превеликий жаль кризовий процес стає дедалі помітнішим. З кожним роком насінневий та посадковий матеріал надходить в обмеженій кількості, що відчутно відбивається на кількості видового складу рослин. У порівнянні з 1980 роком, коли у ботанічному саду працювало 53 співробітники, залишається 16 сппівробітників, які ціною неабияких зусиль ведуть роботи по збереженню унікальних колекцій рослин, однак їх праця не завжди давала бажані результати.

У 1998 році, шукаючи вихід у припиненні процесу занепаду ботанічного саду, на посаду директора призначено М.М Булецу. Непоправиму шкоду наносить осінній паводок, знищуються колекційні ділянки багаторічників та розсадники. А взимку, внаслідок великих снігопадів, знищено тепличні приміщення понад 300м.кв., внаслідок чого зникає значна  колекція рослин закритого грунту. За всю історію розвитку ботанічного саду це був найважчий період, наслідки якого, в повному обсязі ще не ліквідовано і по сьогодні. Колектив ботанічного саду приступає до відновлювальних робіт, завершується перший етап газифікації адмінприміщень.

1999 рік відбувається чергова зміна керівництва ботсаду, на посаду директора призначається Я.П. Пекар. Необхідно майже заново освоювати територію після паводку, йде активна розчистка, частково відновлюються експозиційні ділянки.

Знову зміни, у 2000 році до керівництва ботанічним садом притупає Д.Ю. Сойма. Розпочинаються активні роботи по приведенню в належний стан території, впорядковується дендропарк. Проведено капітальний ремонт оранжереї, що сприяє поповненню колекцій тропічних ролин. Ведуться роботи по закладці сучасної теплиці. Проводиться інвентаризація рослин. Відновлюються зв’язки із ботанічними садами по обміну насінневим матеріалом.

У 2003 році вводиться в експлуатацію нова сучасна теплиця площею 180 м. кв. з газовим опаленням. Закладаються тераси для однорічних та богаторічних рослин. Завершуються роботи по реконструкції басейну з водним каскадом. Завдяки кропіткій праці співробітників приводиться в належний стан територія дендропарку, екскурсійних доріжок. Йде активна робота по поповненню видового складу рослин. Розпочато демонтаж зруйнованих теплиць.Відновлено випуск індекса насіння рослин та розіслано в ботанічні сади України та зарубіжжя.

Протягом 2004-2005 роців завершуються ремонтні роботи покрівлі оранжереї із заміною скла на сучасне покриття. Таким чином створено кращі умови для росту і розвитку тропічних рослин та сукулентів. Колектив ботсаду активно працює над поповненням і створенням нових колекцій рослин. За останні чотири роки видовий та сортовий склад яких зріс  завдяки обміну насінневим та посадковим матеріалом.

Із 2006 року у структурі ботанічного саду створюються такі 5 відділів: тропічних та субтропічних рослин, декоративного квітникарства, інтродукції та акліматизації, природньої флори і дендрології, ландшафного дизайну та зеленого будівництва.

Ботанічний сад займає площу у двох масивах: по вул. Красна, 2 – 83,2 га та по вул. І. Ольбрахта, 6 – 4,5 га.

Основним напрямком роботи ботанічного саду і надалі залишається інтродукція рослин. Співробітниками ботсаду ведеться пошукова робота по виявленню перспективних видів і форм рослин для розмноження і використання їх у зеленому будівництві, активно поповнюється ділянка рідкісних та зникаючих видів рослин. Розробляються методи прискореного вегетативного розмноження найбільш перспективних видів і форм в умовах Закарпаття, підбір рослин та формування експозиційних ділянок. Клімат та захищеність рослин на території ботсаду від північних вітрів сприяють  інтродукції та акліматизації рослин з різних регіонів нашої планети, що і дало змогу закласти своєрідний дендрарій.

Дендрарій ботсаду складається з ділянок рослин: Америки, Азії, Кавказу, Середньої Азії, Європи.

Привертають увагу такі інтродуковані деревні породи, як: гінго дволопатеве, тюльпанне дерево, 3 форми вишні японської (сакура), гліцинія китайська, 6 видів магнолій, падуб гостролистий, секвойядендрон гігантський, метасеквойя, криптомерія японська, кунінгамія ланцетна, туєвик японський, 10 видів і форм кипарисовиків, 12 видів і форм туї та 3 види кедра.

Представлена колекція декоративними кущами: зимоцвіт духм’яний, калікант флоридський, калікарпа американська та калікарпа японська, будлея, 6 видів та форм барбарисів, 7 видів та форм бересклетів, даная гілляста, клеродендрон трироздільний.

Всього в дендрарії зібрано 348 унікальних рослин.

Ділянка квітково-декоративних рослин представлена багаторічними та однорічними рослинами. На період 2006 року налічується 114 таксонів. При створенні квітників використовуються рослини з високими декоративними якостями, це такі як: гайлардія остиста, рудбекія гібридна, ехінацея пурпурова, арктотіс великий, пенстемон бородатий, портулак великоквітковий майорці елегантні та інші.

Особливу увагу привертає ділянка рідкісних та зникаючих видів на якій зростають 45 видів унікальних рослин, серед них 21 вид, що  занесений в „Червону Книгу України”: адоніс весняний адіант венерин волос, білоцвіт весняний, білоцвіт літній, едельвейс (шовкова косиця), еритроній собачий зуб, клоничка периста, лілія лісова, лунарія оживаюча, підсніжник білосніжний, пізньоцвіт осінній, печіночниця звичайна, роговик Бібершейна, рябчик шаховий, скополія карніолійська, сон чорніючий, тис ягідний, цибуля ведмежа (черемша), черемник червонуватий, шафран банатський, шафран Гейфеля.

В оранжереї та теплиці зібрана колекція субтропічних та тропічних рослин, інтродукованих в ботанічному саду, серед яких: азалія індійська – 10 сортів, камелія, пітоспорум тобіра, лавр благородний, еріоботрія, османтус падуболистий, олеандр, акація стійка, саговник пониклий, актинідія китайська, авокадо, гранат, банан індійський, колекція сукулентів, яка нараховує нараховує 150 видів.

Ведеться активна робота по відновленню колекцій цибулинних та лілійноцибулинних, а також декоративних багаторічників. На даний момент у наявності є такі види лілій: азіатські – 10 сортів, орієнтальні – 4 сорти, трубчасті – 3 сорти; 6 сортів гіацинтів; 20 сортів гладіолусів; 3 види ірисів; асфоделіна жовта і 3 види кали.

Ботанічний сад з перших днів свого існування являється науково-дослідною базою біологічного факультету. Студенти біологи мають можливість проводити свої експерименти та дослідження при написанні курсових та дипломних робіт. Щорічно проводяться заняття для студентів біологів, екологів та інших спеціальностей.

Нині колектив ботатанічного саду складає 18 чоловік, які своєю кропіткою працею ведуть догляд за рослинами, колекція яких нараховує 2500 таксонів, що представляють флору майже усіх континентів планети.

Графік екскурсій

Ботанічний сад відкритий з 8.00 по 17.00 год. к.ч.,

субота, неділя - вихідні дні.

Екскурсії за домовленістю з 10.00 до 14.00 год., звертатися за тел.: (0312) 3-35-92.

Ласкаво просимозавітати до нас та запрошуємо до співпраці!