21 жовтня 1987 року було прийнято рішення Державного комітету з народної освіти СРСР та Міністерства Угорської Народної Республіки про створення при кафедрі російської мови Будапештського університету Центру русистики, а при кафедрі угорської філології – Центру гунгарології.

На підставі цих договорів і для проведення організаційних підготовчих робіт ректором УжДУ 12 січня 1988 року за № 15/05 було записано: «Відкрити з 14 січня 1988 року на базі кафедри угорської філології Центр гунгарології». Професора Лизанця П.М. було призначено директором. Центр гунгарології було відкрито саме при УжДУ, бо тут у 1963 році відкрилось угорське відділення, а в 1965 році створена кафедра угорської мови та літератури, яку у 1966 році було переведено з іноземного факультету на філологічний факультет, де уже розпочалася підготовка викладацьких кадрів. Професора Лизанця П.М. було обрано завідувачем кафедри.

За 30 років у Центрі гунгарології була проведена значна організаційна, інформаційна, педагогічна та науково-дослідна робота. Науковцями Центру гунгарології разом з викладачами кафедри угорської філології було видано цілий ряд наукових праць:

1.Тритомний «Атлас угорських говорів Закарпаття» обсягом 240 друкованих аркушів (1992-2003).

2.Співавтори 7-томного «Загальнокарпатського діалектологічного атласу» (1989-2003).

3.Підготовлено і видано наукові праці Лизанця П.М. у 33-х томах, які були надіслані у 22 країни Європи, Америки та Канади як подарок від УжНУ та Центру гунгарології. Нами отримано дуже гарні подяки за книги, а Британська академічна бібліотека зробила про нас запис блога, який пройшов по всій Англії.

4.Видано у 2-томах уперше як в українському, так і угорському мовознавстві 2-томний «Словник угорських говорів Закарпаття».

5.Видали такі словники: «Угорсько-український (2001), Українсько-угорський (2005), (2007), Угорсько-український та Українсько-угорський словники сталих словосполучень та виразів (2009)».

6.«Гунгаристика в Ужгородському національному університеті» (2013)

Провели 17 міжнародних конференцій та симпозіумів та виконали 14  держбюджетних тем.

Зібрали значний фактичний матеріал «Топоніми ріки Тиса та її околиць». По цій темі опубліковано ряд статей. Заснували фаховий науковий журнал «Аcta Hungarica». На сьогодні з друку вийшло 23 номери. Тут друкуються статті як вчених України, так і закордонних вчених українською, російською, угорською, словацькою, німецькою та англійською мовами. На базі Центру гунгарології у 1993 році було створено Закарпатське угорськомовне наукове товариство, до якого входять 36 докторів наук, професорів та 46 кандидатів наук, доцентів. У 1998 році тут же ж заснували Угорськомовне наукове товариство студентів та молодих дослідників.

У Центрі гунгарології проводилися і зараз проводяться різноманітні виставки картин закарпатських художників (Даніелович Еммі, Петкі Шандор, Турак Ангеліна, Янкович Марія, Грабар Наталія, Кліса Янош, Гендера Юрій та інші,), а також вироби з кераміки (Гіді Ендре). Тут проводяться олімпіади-конкурси декламаторів, казкарів, виконавців баллад, легенд тощо.

Гостями Центру гунгарології були відомі політичні діячі та науковці: Президент Угорщини Ґинц Арпад, Голова Верховної Ради України Іван Плющ, Президент Національної академії науки Євген Патон, міністри освіти України та Угорщини, а також  посли Угорщини в Москві та Києві, генеральні консули, які зробили гарні записи у альбомі для гостей Центру гунгарології. Так, наприклад, колишній міністр вищої і середньої спеціальної освіти України Петро Таланчук у альбомі для гостей записав: Дуже корисна і необхідна робота ведеться Центром гунгарології. Мабуть тільки на основі взаємоповаги всіх народів, що населяють Україну, можливо побудувати незалежну, демократичну державу. Хотілося б, аби ця держава була рідною матір’ю всім людям! І в цьому напрямку Центр гунгарології має великі заслуги і показує, як робити необхідно цю важливу справу! Хай Вам щастить! Або, наприклад, державний секретар Угорського уряду, академік Палінкаш Йожеф, писав: Центр гунгарології на Закарпатті є одним з найкращих в Європі, в якому на належному рівні проводяться наукові дослідження, що повністю відповідають сучасним вимогам і забезпечують потреби угорської національної меншини на Закарпатті.

Чи є майбутнє Центру гунгарології? Науковці Центру гунгарології глибоко переконані, що є, тому, що на Закарпатті зібраний нами у польових умовах значний фактичний матеріал – діалектологічний, фольклорний, зокрема, весільні, різдвяні та великодні обряди, легенди, казки, які нам необхідно разом з науковцями Угорщини опрацювати та опублікувати.

Новою науковою темою Центру гунгарології на 2018-2020 рр. буде «Дослідження народних обрядів, звичаїв та повір’їв угорців Закарпаття, як джерело взаємовпливу та взаємозбагачення культур двох сусідніх народів».   

 1987. október 21-én a Magyar Népköztársaság Művelődési- és Oktatásügyi Minisztériuma, valamint az SZSZKSZ Oktatásügyi Állami Bizottsága határozatot fogadott el az Ungvári Hungarológiai Központ megnyitásáról az Ungvári Állami Egyetem Magyar Filológiai Tanszékének bázisán és a Ruszisztikai Központ megnyitásáról a budapesti egyetem orosz tanszékének bázisán.

Ezen szerződések alapján az előkészületi munkák végzéséről szóló 1988. január 12-i 15/05. sz. rendelete kimondja: „Az UÁE Magyar Filológiai Tanszékének bázisán a Hungarológiai Központ megnyitásának időpontja 1988. január 14.” A Hungarológiai Központ igazgatója Lizanec Péter professzor.

A Hungarológiai Központ megnyitásának több oka is volt. Először is, 1963-ban megnyílt az egyetemen a magyar tagozat, 1965-ben megnyílt a magyar tanszék, melyet 1966-ban az idegen nyelvi karról átvezettek a filológiai karra. Megkezdődött a magyar nyelvtanárok/pedagógusok képzése. Tanszékvezetőnek Lizanec Péter professzort nevezték ki.

30 év alatt a Hungarológiai Központban jelentős szervezési, információs, pedagógiai és tudományos-kutató munka zajlott. A Hungarológiai Központ dolgozói a magyar tanszék tanáraival együtt számos tudományos munkát jelentettek meg:

1. Három kötetben A kárpátaljai magyar nyelvjárások atlaszá-t, 200 nyomtatott ív terjedelemben (1992-2003).

2. Társszerzője a hétkötetes Összkárpáti Nyelvatlasznak (1989-2003).

3. Elkészítették és kiadták Lizanec Péter professzor 33 kötetes munkáját, melyet 22 európai országba, illetve Amerikába és Kanadába küldtek el az UNE és a Hungarológiai Központ ajándékaként. A könyvküldeményeket megköszönték. Az Angol Tudományos Akadémia Könyvtára bloggot is készített rólunk, amit bárki megtekinthet.

4. Az ukrán és a magyar nyelvtudományban elsőként kiadtuk a kétkötetes A kárpátaljai magyar nyelvjárások szótárá-t (2012–2013).

5. Megjelentettük a Magyar-ukrán (2001), Ukrán-magyar (2005), (2007), Magyar-ukrán és Ukrán-magyar állandósult szókapcsolatok és kifejezések szótárát (2009).

6. Napvilágot látott a Hungarológia az Ungvári Nemzeti Egyetemen c. kiadvány (2013).

Megrendeztünk 17 nemzetközi konferenciát és 14 államilag finanszírozott tudományos témán dolgoztunk.

Jelentős anyagot gyűjtöttünk össze A Tisza hely- és víznevei kutatási témában, számos cikket is megjelentettünk ennek kapcsán. Megalapítottuk az Acta Hungarica tudományos szakfolyóiratot, melynek 23 száma jelent meg a mai napig. Az orgánum ukrajnai és külföldi tudósok publikációit tartalmazza ukrán, orosz, magyar, szlovák, német és angol nyelven. A Hungarológiai Központ bázisán 1993-ban jött létre a Kárpátaljai Magyar Tudományos Társaság, melynek tagja 36 nagydoktor, professzor és 46 kandidátus, docens. Szintén itt alapították meg 1998-ban a Kárpátaljai Magyar Diákok és Fiatal Kutatók Szövetsége.

A Hungarológiai Központ kárpátaljai festő-  és keramikus művészek kiállításainak ad otthont (Danielovics Emmi, Petki Sándor, Turák Angéla, Jankovics Mária, Hrabár Natália, Klisza János, Handera György, Hídi Endre stb.).  Rendszeresen tartunk mese- és balladamondó versenyeket, különböző vetélkedőket stb.

A Hungarológiai Központ vendégei voltak: Göncz Árpád, a Magyar Köztársaság elnöke, Ivan Pljuscs, Ukrajna Legfelsőbb Tanácsának elnöke, Jevgen Paton, az Ukrán Nemzeti Tudományos Akadémia elnöke. Megtiszteltek jelenlétükkel Ukrajna és Magyarország oktatási miniszterei, illetve nagykövetei, főkonzuljai is, akik a vendégkönyvben pozitívan nyilatkoznak a Központ munkájáról. Petro Talancsuk, Ukrajna egykori Felső- és Szakközépoktatási Minisztériumának minisztere a következőket írta: „Nagyon fontos és hasznos munka folyik a Hungarológiai Központban. Az Ukrajnában élő népek kölcsönös tiszteletben tartásával lehet építeni független, demokratikus államot. Szeretném, ha ez az állam minden itt élő ember számára az anyaország lenne. E tekintetben a Központnak nagy jelentősége van, s példát mutat, hogyan kell szükséges és fontos munkát végezni. Minden jót kívánok!” Pálinkás József akadémikus így nyilatkozott: A kárpátaljai Hungarológiai Központ Európa egyik legkiemelkedőbb tudományos intézménye, ahol megfelelő szintű, a kor követelményeinek megfelelő tudományos kutatások folynak, amelyek kielégítik a kárpátaljai magyar kisebbség igényeit.

Van-e jövője a Hungarológiai Központnak? Munkatársaink meg vannak győződve arról, hogy igen, mivel Kárpátalján nagy mennyiségű felgyűjtött nyelvjárási- és folklóranyag (lakodalmi, karácsonyi és húsvéti szokások, legendák, mesék) van, melyet a magyarországi kutatókkal szeretnénk rendszerezni és publikálni.

A Hungarológiai Központ új tudományos témája a 2018-2020-as évekre: A kárpátaljai magyarok népi szokásainak, tradícióinak és hiedelmeinek vizsgálata mint a két szomszédos nép kölcsönös egymásra hatásának és gazdagodásának forrása.