Андрій Поліщук: «Важливо підтримувати молодих науковців та правильно стимулювати їхню творчість»
Кожен університет складається з неймовірної кількості елементів. Єдність та досконалість усіх деталей дозволяють вишу займати високі позиції в рейтингах та бути конкурентоспроможним як в Україні, так і за кордоном. Наукові досягнення, матеріальна база, досвідчений та професіональний викладацький склад – фундамент кожного вишу. Студентство ж, у свою чергу, потужний інструмент у досягненні поставлених цілей. Серед перспективних студентів вишу наш співрозмовник, студент математичного факультету, стипендіат Верховної Ради України Андрій Поліщук.
- Андрій, чому ти обрав УжНУ, і саме математичний факультет?
- Я досить ґрунтовно підійшов до вибору університету. Зважив всі «за», та «проти». Аналізуючи інші українські виші я зрозумів, що Ужгородський національний університет ні в чому не поступається. Найбільше уваги звертав на викладацький склад, адже дуже хотів навчатись у найкращих. А з приводу фаху – тут є декілька факторів. По-перше я виріс в родині, де всі пов’язані з математикою. Тато та брат математики, мама – економіст, і також має точки дотику з цією наукою. По-друге, мені подобається універсальність математики. До вподоби те, що кожного дня ти повинен вирішувати задачі. Це вчить мислити, доводити і знаходити вихід з кожної ситуації.
- Чого ти вже досяг за період навчання в університеті?
- Я набрався знань та досвіду. Ніколи не стою на місці, кожного дня удосконалююсь. З першого курсу отримую іменні стипендії за плідне навчання. Спочатку це була академічна стипендія імені М. Грушевського, потім від облдержадміністрації, а цього року – Верховної Ради України. Цьогоріч мені вдалось виграти стипендію на літнє навчання у Будапешті, в університеті. Там протягом тижня ми відвідували пари, лабораторії, та ознайомлювались із закордонною системою навчання.
- Чому ти вирішив прийняти участять в конкурсі інноваційних ідей «Стартап – УжНУ»?
- Я взагалі дуже люблю конкурси, відчуття боротьби та суперництва. Окрім звісно азарту, велике значення мало те, що я люблю займатися науковою діяльністю. І в мене було декілька ідей, які я хотів запропонувати – то чом б ні.
- В чому полягав твій винахід ?
- В Україні є чимало стартапів, але немає платформи для їх оцінювання. Підприємства не мають змоги обрати найкращу ідею. Але, використовуючи математичний апарат, моделі та алгоритми, можна зробити деякі прогнози, і обрати ту ідею, яка необхідна в розв’язанні певних задач. Майбутнє неможливо передбачити на сто відсотків, а прийняти рішення про початок реалізації проекту (стартапа) потрібно сьогодні. Завдяки новизні та актуальності ідеї нам вдалось зайняти достойне місце. Взагалі, якщо цю ідею відшліфувати, то цією платформою можна спокійно користуватись. Ми сподіваємось, що вона буде працювати, можливо наступного разу саме вона допоможе вибрати найкращий стартап в УжНУ.
- Чим займається наукове товариство математичного факультету, головою якого ти є?
- Ми відновлюємо роботу наукового товариства на рівні усього університету, оскільки за попередній рік активність дещо впала. У планах - організувати роботу наукових товариств на всіх інших факультетах. Працюємо разом із загальноуніверситетським науковим товариством та намагаємось долучити чим більше молодих науковців. Мушу відзначити, що сам виш дуже допомагає. Завдяки підтримці проректора з наукової роботи Ігоря Студеняка, та ректора Володимира Смоланки – ми маємо можливість будувати плани та навіть очікуємо на окремий бюджет.
- Андрію, а яка твоя думка з приводу науки в Україні? Чи держава підтримує молодих науковців?
- Сказати, що вони не співпрацюють, звісно, не можна. Але і сказати, що велика допомога від держави – означає бути не надто відвертим. Я поки не заглиблювався у деталі цієї ситуації. В Україні є чимало грандів, стипендій, конкурсів – в них можна брати участь та перемагати. Але чи вони державні, чи ні – це вже інше питання. Не хочу робити поспішних висновків і все ж сподіваюсь, що ситуація в Україні не критична.
Наука ж в Україні розвивається постійно, хоч і не в таких масштабах яких би хотілось. Необхідно просто удосконалити цю систему. Важливо стимулювати молодих науковців до роботи, виплачувати стипендії та достойні заробітні плати.
- Які твої плани по завершенню навчання?
- Скоріш за все це буде науково-викладацька діяльність. Але загадувати доволі складно. Є мета та певні цілі. Хочу продовжувати займатися математикою та всім, що з нею пов’язано. Хотілося б створити те, що принесе користь та в чомусь полегшить життя суспільству. Це може бути навіть і застосування математичного апарату для покращення економічного становища України. А взагалі переконаний, що спектр застосування математичних моделей є досить широкий і я буду працювати над цим. Я патріот, тому маю в планах працювати для рідного краю та всієї України.
Розмовляла Вероніка Кобаль
Прес-служба УжНУ
