ДЕЛЕГАЦІЯ КАФЕДРИ ПОЛІТОЛОГІЇ І ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НА ЧЕТВЕРТІЙ МІЖНАРОДНІЙ НАУКОВІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ «ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ВИБОРИ: УКРАЇНСЬКІ ТА СВІТОВІ ПРАКТИКИ (ПАМ'ЯТІ ЮРІЯ РОМАНОВИЧА ШВЕДИ)»
У суботу, 9 листопада, в конференц-залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулася міжнародна конференція «Політичні партії і вибори: українські та світові практики (пам’яті Юрія Романовича Шведи)», яка в четвертий раз зібрала політологів з України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Росії. Науковий форум проходив у рамках проекту «Удосконалення методів та інструментів політології в Україні: вплив університетів країн Вишеградської четвірки» за підтримки Вишеградського фонду. Робочими мовами були українська, англійська, польська та словацька. В ході конференції обговорювалися важливі питання методів та інструментів політичної науки з акцентом на електоральних студіях українського та зарубіжного кластерів партійно-виборчого процесу.
Із ґрунтовними доповідями, ілюстрованими презентаціями, виступили авторитетні фахівці-політологи України та зарубіжжя. Зокрема, у виступі завідувача кафедри політології Львівського університету, проф. Анатолія Романюка йшлося про електоральну волатильність на регіональному рівні за результатами електоральних кампаній 2019 року. Есперт політико-правових програм Центру Разумкова, кандидат політичних наук Олексій Розумний проаналізував електоральну статистику та результати соціологічного опитування стосовно впливу президентської кампанії й ролі партійного фактора в мажоритарних округах. У доповіді декана факультету політико-інформаційного менеджменту НУ «Острозька академія», кандидата наук з державного управаління Віталія Лебедюка було висвітлено проблематику партійної конкуренції під час парламентських виборів 2019 року в Україні.
Регіональний вимір цьогорічних парламентських виборів на прикладі Івано-Франківщини презентував доц. кафедри політології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Доцяк. Буковинський досвід підтримки політичних партій України у парламентській кампанії 2019 року проілюстрував доц. кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Павло Молочко. Декан факультету суспільних наук, проф. кафедри політології і державного управління УжНУ Юрій Остапець у своїй доповіді проаналізував вплив президентських і парламентських виборів 2019 року на структурування партійного простору України в загальнонаціональному та регіональному вимірах, зокрема на прикладі Закарпатської області. В доповіді автора цих рядків йшлося про кризу політичної репрезентації угорської етнічної громади України в контексті цьогорічних електоральних кампаній.
Дискусійними стали доповіді, в яких висвітлювалися актуальні аспекти формування партії влади через призму крос-темпорального аналізу (проф. кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Наталія Ротар); проблеми «споріднених супротивників» демократії та популізму (проф. НУ «Львівська політехніка» Антоніна Колодій); комунікативні меседжі у Твіттері Петра Порошенка (доц. кафедри політології та держуправління Донецького національного університету імені Василя Стуса Наталія Стеблина); популістські дискурси політичної партії «Слуга народу» на позачергових виборах до Верховної Ради України (аспірант НУ «Острозька академія» Олександр Кашинський) тощо.
У різнопланових ракурсах висвітлено також електоральні процеси й політичні трансформації у країнах Вишеградської групи. Зокрема польський досвід парламентських виборів презентували директор Інституту політичної науки Вроцлавського університету, проф. Роберт Альберскі та доц. Джоанна Козєрська. Політичні трансформації в Угорщині в контексті впливу місцевих виборів 2019 року висвітлила доц. гуманітарного факультету Університету Печа Андреа Шмідт. Праві популістські партії після цьогорічних виборів до Європейського парламенту стали об’єктом аналізу кандидата політичних наук, наукового спіробітника Інституту Європи Російської Академії Наук Петра Осколкова.
Надзвичайно приємною стала зустріч і обговорення спільних наукових планів з колегами-політологами з Пряшівського університету, кандидатами політичних наук Міхалом Цірнером та Ґабріелом Секелі. Вже декілька років поспіль нас пов’язує динамічна співпраця у рамках проектів, фінансованих з Норвезького фінансового механізму та державного бюджету Словацької Республіки, Вишеградського фонду та Національної стипендіальної програми SAIA.
Варто підсумувати, що науковий політологічний форум, який учетверте зібрав політологів у стінах Львівського національного університету імені Івана Франка, проведено на високому фаховому рівні. В цьому контексті насамперед хочемо висловити меседж поваги та вдячності турботливим «ґаздам і промоутерам» наукової конференції проф. Анатолію Романюку та доц. Віталію Литвину. Завдяки їхній кропіткій організаційній діяльності фахівці з різних наукових установ України та зарубіжжя мали чудову нагоду не тільки презентувати власні наукові доробки під час роботи трьох секцій, але й у ході кулуарних дискусій визначати перспективні напрями політологічних студій в Україні.
Михайло ЗАН
доцент кафедри політології і державного управління
