Генетичні напрямки та результати наукових досліджень

У 1989 році з ініціативи проф. В.І. Ніколайчука при кафедрі була створена наукова лабораторія біотехнології еукаріот, де розпочалося вивчення методів мікроклонального розмноження рідкісних і зникаючих видів лікарських рослин, а також цінних кормових культур, зокрема особлива увага була приділена таким маловивченим культурам як лядвенець рогатий, арніка гірська, тирлич жовтий, росичка та ін.

Розроблено схему чергування поживних середовищ для культивування лядвенця, що суттєво прискорює процес розмноження цінного колекційного матеріалу. Отримано патент на винахід «Спосіб мікроклонального розмноження лядвенцю рогатого».

Співробітниками кафедри приділяється велика увага вивченню питань біобезпеки та поширенню і перспективам використання ГМО в регіоні.

Серед фізіологічних напрямків на особливу увагу заслуговує напрямок присвячений відновленню біорізноманіття та збільшенню продуктивності лук та пасовищ, який є надзвичайно актуальним  сьогодні. З даного напрямку, як модельний об’єкт, обраний лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.), що є не тільки перспективною для Карпатського регіону кормовою рослиною родини Бобових, а й, завдяки добре розвиненій кореневій системі, є незамінним для гірської зони.

Співробітниками кафедри ведуться дослідження з вивчення реакції сортів озимої пшениці на водний стрес у залежності від рівня мінерального живлення, досліджується онтогенетичний розвиток виноградної рослини, вплив на нього факторів навколишнього середовища, деяких хімічних ксенобіотиків, а також накопичення в рослинному організмі різних біологічно активних речовин.

Співробітники кафедри проводять комплексні дослідження впливу різного роду полютантів на екосистеми. В експериментальних та природних умовах вивчаються стрес-реакції рослин на вплив важких металів, різноманітні органічні забруднювачі, зміну умов зростання, різні рівні антропогенної трансформації природних комплексів тощо. Розробляються пропозиції щодо оптимізації ведення народного господарства в умовах Карпатського регіону України. Проводиться вивчення можливостей та альтернативних шляхів ведення невиснажливого природокористування. Одним із важливих напрямків наукової діяльності колективу кафедри є дослідження природних катастроф, вироблення стратегій по їх запобіганню та нівелюванню наслідків.

З 2007 року розпочато новий напрямок досліджень: «Комплексне вивчення екологічного стану залізничних примагістральних екосистем». Вперше отримані експериментальні дані з впливу залізничного транспорту на стан фітоценозів, ґрунтової мезофауни, мікроорганізмів ґрунту, води та повітря примагістральних територій в точках основних вузлових станцій залізничних магістралей Закарпатської області.

 Співробітниками кафедри досліджуються мікробіоценози ґрунтів і вод, забруднених важкими металами, нафтопохідними, пестицидами, радіонуклідами тощо, основні механізми мінливості та адаптації виділених мікроорганізмів. Вивчаються закономірності впливу промислових забруднень на водну мікрофлору.

В експериментах на лабораторних тваринах досліджено вплив важких металів на мікрофлору кишечника, показники імунного та біохімічного статусу організму. Розроблено спосіб корекції дисбактеріозу, обумовленого тривалим введенням важких металів в організм, що включає послідовне введення пробіотиків із бактерій роду Bacillus та препаратів на основі біфідобактерій.

1. Вивчення мікробних ценозів повітря, води, ґрунту та макроорганізму в умовах техногенної забрудненості довкілля.
2. З'ясування питань фітопатогенності бактерій роду Enterobacteriaceae.
3. Визначення бактерицидної дії та бактеріостатичного ефекту дезінфікаторів різного походження на ріст і розвиток популяції прокаріотів.
4. Вивчення мікробного пейзажу різних харчових продуктів, які реалізуються у відкритому продажу: кафе, столові, крамниці, стихійні ринки.
5. Значення умовно-патогенних мікроорганізмів у виникненні вторинних інфекцій, умови формування носійства та тривалої персистенції мікроорганізмів в організмах живих істот.
6. З’ясування основних механізмів резистентності мікробних клітин до впливу солей важких металів, антибіотиків, дезінфікаторів.