Співробітники кафедри

1. БЕДЗІР Наталія Прокопівна – завідувач кафедри слов’янської філології та світової літератури, доктор філологічних наук, професор.

2. УСТЮГОВА Людмила Михайлівна – професор кафедри слов’янської філології та світової літератури, доктор філологічних наук, доцент.

3. ВИНОГРАДОВ Анатолій Олексійович – професор кафедри слов’янської філології та світової літератури, доктор філологічних наук.

4. СУРАН Тамара Іванівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та світової літератури.

5. ЛИМОНОВА Людмила Вадимівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та світової літератури.

6. БОРОДІНА Людмила Павлівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та світової літератури.

7 БРАНДИС Ольга Степанівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри слов’янської філології та світової літератури,

8. ПІЛАШ Марина Йосипівна – старший викладач кафедри слов’янської філології та світової літератури.

9. ДЕМЧИК Марта Іванівна – старший викладач кафедри слов’янської філології та світової літератури.

10. БАБЯК Олена Ігорівна – асистент кафедри слов’янської філології та світової літератури.

11. ДУМНИЧ Жужанна Дюлівна – провідний спеціаліст кафедри слов’янської філології та світової літератури.

13. КОРОЛЬ Ярослава Василівна – старший лаборант кафедри слов’янської філології та світової літератури.

 Бедзір Наталія Прокопівна

Завідувач кафедри слов'янської філології та світової літератури, доктор філологічних наук, професор кафедри слов'янської філології та світової літератури філологічного факультету ДВНЗ «УжНУ». Закінчила російську філологію Ужгородського університету (1978 р.).

Навчалась в аспірантурі на кафедрі радянської літератури Московського державного університету ім. М. Ломоносова, саме там у 1990 р. захистила кандидатську дисертацію з вивчення проблем російського філософського роману (наукові керівники – проф. О. І. Метченко та проф. О. П. Любарьова).

Наукові зацікавлення пов’язані з російською літературою ХХ  - ХХІ століть у контексті слов'янських літератур. Докторську дисертацію «Руссская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте» виконувала в докторантурі на кафедрі російської літератури Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка та захистила її за спеціальностями «російська література» та «порівняльне літературознавство» в 2008 р. (Київ). Науковий консультант дисертації – проф. КНУ ім. Тараса Шевченка Г.Ю. Мережинська.

Н.П. Бедзір є автором монографії «Русская постмодернистская проза в восточно- и западнославянском литературном контексте» (2007 р.) та учасником багатьох всеукраїнських та міжнародних конференцій (Україна, Білорусія, Словаччина, Чехія, Польща). Має більше 90 наукових та нефахових публікацій, уклала 7 методичних посібників.

У 90-ті – 2000-і роки долучилась до створення на філологічному факультеті  УжНУ відділення журналістики, де викладала дисципліни „Основи масової комунікації” та „Жанри журналістської творчості”.

Як завідувач кафедри поряд із русистикою запроваджує уведення до навчального процесу інших слов’янських мов та літератур, наразі – полоністики, яка надасть студентам право отримувати подвійну спеціальність.

Керує аспірантурою за спеціальністю «порівняльне літературознавство».

Н.П. Бедзір є членом експертної ради МОН з експертизи підручників зі світової літератури для середніх шкіл. У 2014 - 2016 роках була Головою журі Всеукраїнської студентської олімпіади (II етапу) за напрямом 6.020303 – «Філологія», спеціальності «Російська мова та література».

Проф. Н.П. Бедзір –  відповідальний редактор Наукового вісника УжНУ – серія «Філологія».

Устюгова Людмила Михайлівна

 Устюгова Людмила Михайлівна народилась у селі Глибоке Глибоцького району Чернівецької області. Із 1957 р. до 1962 р. вона навчалась на російському відділення філологічного факультету Харківського державного університету ім. М.О. Горького, отримала диплом з відзнакою. Працювала вихователем, учителем.

Із 1967 р. до 1982 р. Л. М. Устюгова – аспірантка кафедри загального мовознавства Московського державного педагогічного інституту ім. В.І. Леніна, доцент кафедри російської мови Оренбурзького державного педагогічного інституту ім. В.П. Чкалова, доцент Саратовського державного педагогічного інституту ім. К. Федіна. Працюючи над темою дисертації «Характер различий в использовании соотносительных русизмов и книжнославянизмов в списках «Повести временных лет» (к проблеме становления нормы русского литературного языка)», яку захистила у 1975 р., Устюгова Л.М. почала вивчати рукописи пам'ятки, що спонукало до глибокого аналізу лінгвотекстологичного методу дослідження, розробленого О.О. Шахматовим.

Із 1983 р. – доцент кафедри російської мови Ужгородського державного університету.Докторську дисертацію на тему «Слова с полногласными и неполногласными корнями в системе словообразования русского языка» захистила у Вченій раді філологічного факультету Московського державного університету імені М.В. Ломоносова у листопаді 2000 р. Доктор філологічних наук – із 2001 р..

Устюгова Л.М. має понад 150 публікацій, серед яких вийшла друком одна монографія «Словообразовательная активность основ с полногласием / неполногласием в русском и украинском языках» (Ужгород, 1997. — 171 с.). Готова до друку монографія на тему «Семантический и словообразовательный потенциал слов с этимологически родственными исконными и заимствованными корнями в истории русского литературного языка». У співавторстві з О.В. Шимко вийшли друком 2 навчально-методичних посібники для самостійної роботи студентів: «Старославянский язык: Учебно-методическое пособие для самостоятельной работы студентов филологического факультета» (Ужгород, 2002. — 120 с.) та «Древнерусский язык: Графика, фонетика, морфология. Учебно-методическое пособие для самостоятельной работы студентов филологического факультета по курсу “История русского языка”» (Ужгород, 2003. — 248 с.).

Устюгова Л.М. регулярно бере участь у наукових конференціях, міжнародних конгресах та симпозіумах не лише в Україні, а й за кордоном (Словаччина, Польща, Угорщина, Росія,).

Під її керівництвом захищено 3 кандидатські дисертації – О.В. Шимко, О.С. Брандис та А.В. Моргун.

Виноградов  Анатолій Олексійович

Виноградов Анатолій Олексійович – доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології та світової літератури Ужгородського національного університету.

З 1968 р. по 1973 р. навчався на філологічному факультеті Ужгородського університету. По закінченні за розподілом працював учителем російської мови і літератури у ЗОШ с. Ракош Хустського р-ну Закарпатської області. Протягом 1975-1979 pp. навчався у заочній аспірантурі при кафедрі російської мови УжДУ й водночас працював у Мукачівському філіалі Закарпатського облдержархіву (до 1980 p.). З жовтня 1980 р. працює на кафедрі слов’янської філології та світової літератури (на той час - російської мови) УжНУ – спочатку асистентом, потім старшим викладачем і доцентом, а з 2002 р. – професором.

У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Структура и функции присоединительных конструкций в современном русском литературном языке» у Московському держпедінституті ім. В.І. Леніна, у 2000 р. – докторську на тему «Префиксальное внутриглагольное словообразование в русском и венгерском языках»в Інституті мовознавства РАН (Москва, РФ).У 2017 р. докторська дисертація нострифікована ВАК України.

Наукові зацікавлення  проф. А.О. Виноградова полягають у вивченні теоретичних та практичних проблем зіставного мовознавства, зокрема, зіставного словотвору в російській та угорській мовах. Володіння українською, російською, угорською, чеською, англійською мовами дає йому можливість проводити унікальні фахові дослідження.

А.О. Виноградов має понад 70 наукових публікацій, навчально-методичних посібників. У 1998 р. вийшла друком його монографія „Префиксация в русском и венгерском языках (внутриглагольное словообразование)”.

З нормативних курсів науковець викладає синтаксис сучасної російської мови, вступ до мовознавства та загальне мовознавство. Серед спецдисциплін – основи наукових досліджень, основи контрастивної лінгвістики, теорію і методологію лінгвістичних досліджень та ін.

А.О. Виноградов є членом редколегії наукового Вісника УжНУ – серія  Філологія, головою Методичної комісії викладачів філологічного факультету. Проходив стажування в угорському дослідницькому  центрі Гунгарології (Ужгород, 2012).

Керує аспірантурою за спеціальністю «російська мова”.

Суран Тамара Іванівна

 Закінчила середню школу на Іршавщині, філологічний факультет Ужгородського університету. У 1986 р. почала працювати на кафедрі російської мови як молодий і перспективний викладач та науковець. Стала кандидатом філологічних наук у 1994 р., захистивши в Одеському університеті дисертацію на тему „Языковая личность автора и персонажи художественной прозы (на материале прозы М.А.Булгакова)”.

21 рік успішно обіймала посаду завідувача кафедри російської мови (у тому числі – кафедри слов’янського та контрастивного мовознавства), на посаді доцента кафедри слов’янської філології та світової літератури – з 1.02.2017 року.

Суран Т.І. на високому науковому та методичному рівні веде лекційні й практичні курси «Сучасна російська мова: Лексикологія. Лексикографія. Фразеологія», «Сучасна російська мова: Морфеміка. Словотвір», «Слов’янське лінгвокраїнознавство», «Теорія і практика перекладу», «Актуальні проблеми і тенденції розвитку сучасного слов’янського та порівняльного мовознавства», «Методика викладання мовознавчих дисциплін у вищій школі» та ін.  Вона активно впроваджує нові технології освіти, проведені нею відкриті заняття завжди оцінюються високим балом.

Має 42наукові та навчально-методичні праці, у т.ч. – 18 праць у фахових наукових виданнях. За профілем роботи кафедри вона опублікувала 28 наукових праць та 14 методичного характеру.

Взяла участь у понад 46наукових та науково-методичних конференціях.

Суран Т.І. сумлінно працює зі студентами-іноземцями, які вивчають російську мову в рамках включеного навчання за європейською програмою «Еразмус+». Неодноразово читала лекції студентам педагогічного інституту імені Дьюли Югаса Сегедського університету (Угорська Республіка) в рамках міждержавного договору про співпрацю між університетами. У 2017 році здобула сертифікат викладача-екзаменатора Європейського Консорціуму з підтвердження рівня володіння іноземними мовами (ECL) та є членом екзаменаційної комісії Консорціуму.

Протягом 15 років очолювала журі ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з російської мови та літератури, що проводилась на базі Ужгородського університету, була членом її оргкомітету. Брала участь у роботі журi ІV етапу Всеукраīнськоī учнівської олімпіади з росiйськоī мови та лiтератури (м. Киīв, м. Севастополь та м. Ялта); протягом багатьох роківочолювала журі ІІІ (обласного) етапу Всеукраīнськоī учнівської олімпіади та входила до складу журі обласного етапу конкурсу наукових робіт МАН.

Є членом  експертної ради з оцінки підручників з російської мови та російської літератури для загальноосвітніх шкіл України при Міністерстві освіти і науки України.

Суран Т.І. здійснює активну громадську діяльність. З 2003 року – голова первинної профспілкової організації викладачів і співробітників Ужгородського національного університету, член комітету обласної організації профспілки працівників освіти і науки, член облпрофради. Є співголовою Конференції трудового колективу ДВНЗ «УжНУ», членом Вченої ради університету.

Тамара Іванівна є відмінником освіти України, нагороджена відзнакою Закарпатської обласної державної адміністрації «За розвиток регіону», нагрудним знаком Федерації професійних спілок України «Профспілкова відзнака», нагрудним знаком ЦК Профспілки «Заслужений працівник Профспілки працівників освіти і науки України», Грамотою правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, Почесними грамотами Закарпатської обласної ради, Федерації Профспілок України, Центрального комітету профспілки працівників освіти і науки, обласного комітету галузевої профспілки, ректора Ужгородського університету. Суран Т.І. – переможець обласного етапу Всеукраїнського конкурсу в номінації «Краща жінка-лідер районної, міської організації профспілки» (грудень, 2010 р.), лауреат V Всеукраїнського конкурсу в номінації «Краща жінка-лідер районної, міської організації профспілки» (березень, 2011 р.).

Лимонова Людмила Вадимівна

Кандидат філологічних наук, доцент. У 1979 році закінчила філологічний факультет Ужгородського університету, в 1983 р. – аспірантуру при кафедрі російської літератури Московського державного університету
ім.М.В. Ломоносова. Кандидатську дисертацію «Поэтический пейзаж
М. Волошина в контексте русской поэзии конца ХІХ – начала ХХ вв.» захистила в 1993 р. в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка АН України.

Основні лекційні курси – «История русской литературы ХІХ в.», «Основы риторики и ораторского искусства»; спецкурси з російської та світової літератур – «Творчество Ф.М. Достоевского», «Древняя поэзия Китая и Японии», «История литературы Румынии и Молдовы».

Автор методичних посібників до практичних занять з історії російської літератури ХІХ ст., а також до спецкурсів: «Художественный мир Ф.И. Тютчева», «Омар Хайям как мастер рубаи», «Традиционные жанры японской поэзии: танка и хайку».

Коло наукових інтересів – дослідження російської поезії, зокрема російської лірики в компаративному аспекті. Основні публікації: «М. Волошин. Надписи на акварелях» (Слово і час. – 1992. - №8), «Пушкин в поэтическом мире М. Волошина» (Пушкина чествуют и за Карпатами: сб. ст. русистов Ужг. нац. ун-та. – Ужгород, 2002), «Солнечная» образность в русской поэзии конца ХІХ – начала ХХ века» (Науковий вісник Ужг. ун-ту. – 2000. – №5), «Поэзия как «божественный дар» в творческом сознании Анны Ахматовой и Лины Костенко: (К вопросу о типологии лирических систем» (Науковий вісник Ужг. ун-ту. – 2004. – №10), «До питання про європейський культурологічний контекст лірики Ліни Костенко» (Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: Укр. літ. в загальноєвропейському контексті. – Ужгород, 2002. – Вип.5), «Образы «молчания» / «немоты» в поэзии Анны Ахматовой и Лины Костенко: Опыт сопоставительного анализа» (Науковий вісник Ужг. ун-ту. – 2005. – №12).

Із 2005 р. до 2013 р. була заступником декана з виховної роботи на філологічному факультеті. Під її керівництвом проведено більше 20-ти Днів першокурсника та Днів філолога, які стали знаковою сторінкою у житті факультету.

 Бородіна Людмила Павлівна  

Кандидат філологічних наук, доцент. Народилася в м. Хмельницький у сім’ї лікарів. Закінчила філологічний факультет Ужгородського державного університету (1975 р.), була запрошена на роботу в рідний університет на кафедру російської літератури.

Поступила в аспірантуру при кафедрі радянської літератури Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Кандидатську дисертацію «Жанрово-стилевые искания в советской драматургии 1960-х – 1980-х гг.» успішно захистила в Москві, в МДУ ім. М. Ломоносова, в 1987 р. Науковим керівником роботи був відомий вчений, професор Б.С. Бугров.

З 1989 р. – доцент кафедри російської літератури УжНУ.

Коло наукових інтересів – творчість Ф. Кривіна, Л. Кудрявської,

Й. Бродського, О. Солженіцина, проблеми сучасної російської та української драматургії. Видала три методичні посібники для студентів. Опублікувала більше 30 наукових статей. Рецензує сучасну літературу, театральні спектаклі, написала кілька передмов до книг закарпатських письменників (Ф. Кривіна, М. Рошка, Л. Кудрявської).

Л.П. Бородіна – автор трьох поетичних збірників (опубліковані під дівочим прізвищем Міла Маришева): Ожог: Лирика. – К.: Літопис ХХ, 2003; Звезда над обрывом. – Ужгород: видавництво Олександри Гаркуші, 2008; Иммортели. – Ужгород, видавництво Олександри Гаркуші, 2013.

Брандис Ольга Степанівна

 Народилася в с. Кальник Мукачівського району Закарпатської області. У 1978 р. з відзнакою закінчила російське відділення філологічного факультету УжДУ. З 1979 до 1988 р. працювала вчителем російської мови та літератури  в Драгівській середній школі (с. Драгово Хустського району Закарпатської області).

На кафедрі слов’янської філології та світової літератури УжНУ працює з серпня 1988 року.

У квітні 1999 р. за направленням УжНУ викладала курс „Мистецтво ділового спілкування” студентам-русистамСегедського педагогічного університетуімені Дюли Югаса (Угорщина).

У 2002 р. в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка успішно захистила кандидатську дисертацію „Прикметники з повноголосними й неповноголосними коренями як словотвірна база іменників у російській мові” (науковий керівник – проф. Л.М.Устюгова). У цьому ж році їй було присвоєно наукове  звання кандидата філологічних наук.

З 2002 р. до 2008 р. згідно з Програмою  співпраці між міністерствами освіти України та Словаччини О.С. Брандис працювала лектором на кафедрі слов'янських мов філологічного факультету Університету ім. М. Бела в Банській Бистриці (Словаччина), згодом – лектором на кафедрі русистики філософського факультету Університету Костянтина Філософа в Нітрі (Словаччина, 2009-2012 рр.).

У руслі комплексної наукової теми на кафедрі слов’янської філології та світової літератури Брандис О.С. досліджує питання словотвору у російськоій мові та проблеми когнітивної лінгвістики.

У 2011 р. у співавторстві з проф. Я. Соколовою (Нітра, Словаччина) підготувала та опублікувала навчальний посібник  Základy slovotvorby (Основи словотвору) для словацьких студентів.

Пілаш Марина Йосипівна

 Після закінчення з золотою медаллю СШ № 1 у м. Хуст (Закарпаття), у 1980 році вступила на російське відділення філологічного факультету Ужгородського державного університету. У 1985 р. здобула кваліфікацію філолога, викладача, отримавши диплом з відзнакою. Упродовж чотирьох років була керівником молодіжної організації університету. У 1991 закінчила навчання в заочній аспірантурі при кафедрі загального та слов’янського мовознавства УжДУ.

Викладач (1985), старший викладач (1996) кафедри слов’янської філології та світової літератури (на той час – кафедри російської мови) Ужгородського національного університету. Працювала заступником декана філологічного факультету (1998-2005), була членом університетської ради з гуманітарної освіти та виховання.

М.Й. Пілаш забезпечує викладання навчальних дисциплін «Сучасна російська мова: Морфологія», «Російська діалектологія», «Орфографічний практикум», «Право інтелектуальної власності», «Давньогрецька міфологія в лексиці та фразеології російської мови», «Російська ономастика в синхронії та діахронії» тощо. Неодноразово читала лекції студентам Сегедського педагогічного інституту (Угорська Республіка) в рамках чинного договору про співпрацю між УжНУ та Сегедським педагогічним інститутом імені Дьюли Югаса. Брала участь у роботі над українсько-угорським словником (Ужгород: Іва, 2005).

Коло наукових інтересів – історична ономастика, зокрема – давньоруська антропонімія, а також проблеми зіставної антропоніміки. Автор понад сорока наукових публікацій.

Проходила стажування в Московському державному університеті
ім. М. Ломоносова (1992), Массачусетському університеті (США) (2011), Інституті інтелектуальної власності Національного університету «Одеська юридична академія» у м. Київ (2012),  центрі науки й культури у м. Київ (2013). У 2017 році здобула Сертифікат викладача-екзаменатора Європейського Консорціуму з підтвердження рівня володіння іноземними мовами (ECL) та є членом екзаменаційної комісії Консорціуму.

Неодноразово брала участь у роботі журi ІV етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з росiйськоī мови та лiтератури, у роботі журі ІІІ (обласного) етапу Всеукраīнськоī учнівської олімпіади та входила до складу журі обласного етапу конкурсу наукових робіт МАН.

Володіє українською, російською, угорською та англійською мовами. Нагороджена відзнакою Закарпатської обласної державної адміністрації «За розвиток регіону»,  Почесними грамотами Міністерства освіти і науки України та Закарпатської обласної ради.

Демчик Марта Іванівна 

Старший викладач кафедри слов'янської філології та світової літератури філологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

 Фахове спрямування пов’язане із методикою викладання російської та зарубіжної літератур,  із перекладознавством та дослідженням слов’янського фольклору, а саме – типологічними зіставленнями російських, українських, словацьких історичних переказів. Продовжує традиції фольклористики, започатковані доц. П.В. Лінтуром, доц. І.М. Сеньком.  Веде міфологічно-ритуальні дослідження на матеріалі сучасної прози фентезі. Розробила спецкурс „Жанр фентезі у світовій літературі”, заснований на аналізі найновішої світової прози.

У 2011 році проходила стажування з проблем російської та зарубіжної філології у Академії післядипломної освіти (м. Санкт-Петербург).

Автор понад 10 наукових статей («Мотив формування опришківських загонів в українських і словацьких народних переказах», «Яношик і Довбуш: історико-типологічний аспект сприйняття опришківського руху словацьким та українським народами», „Своєрідність жанру фентезі у романах М. та С. Дяченків „Ритуал” та А. Сапковського „Відьмак” та ін.)

Співавтор навчально-методичних посібників «Літературне краєзнавство», «Російський фольклор», «Літературознавчі та фольклорознавчі статті П.В. Лінтура».

Демчик М.І. – активний учасник Міжнародних та загальноукраїнських наукових конференцій. Неодноразово брала участь у роботі журi ІV етапу Всеукраīнськоī студентської олімпіади з росiйськоī мови та лiтератури, ІІІ (обласного) етапу Всеукраīнськоī учнівської олімпіади, та входила до складу журі обласного етапу конкурсу наукових робіт МАН.

Під керівництвом ст. викладача М.І. Демчик наукові доповіді студентів неодноразово ставали кращими на наукових конференціях студентів та аспірантів УжНУ (доповіді М. Яким, А. Чендей, Т. Войтюка, А. Старости), втілювались у студентські наукові публікації.

Демчик М.І сумлінно виконує обов’язки академнаставника.

Думнич Жужанна Дюлівна

 Провідний спеціаліст кафедри слов'янської філології та світової літератури.

Закінчила російське відділення філологічного факультету УжНУ, мовознавець. Багаторічний досвід методичної роботи на кафедрі, відмінне знання діловодства та документації роблять Ж.Д. Думнич незамінним менеджером кафедри, помічницею для викладачів та порадницею для студентів.

Думнич Ж.Д. – один із найбільш досвідчених провідних спеціалістів філологічного факультету.

Бездоганно володіє українською. російською, угорською мовами.  

Бабяк Олена Ігорівна

 Асистент кафедри слов'янської філології та світової літератури, мовознавець.

З відзнакою в 2014 р. закінчила російське відділення філологічного факультету УжНУ. Є здобувачем наукового ступеня на кафедрі слов'янської філології та світової літератури (науковий керівник – проф. А.О. Виноградов). Проводить наукові дослідження у галузі мовознавства (когнітивні студії, фразеологія, зіставне мовознавство). Брала участь у роботі оргкомітету ІV етапу Всеукраīнськоī студентської олімпіади з росiйськоī мови та лiтератури (Ужгород, 2015-16 рр.).

Має наукові публікації, бере участь у конференціях, полоністичних форумах (Харків, 2018).

У 2017 році О.І. Бабяк пройшла стажування на факультеті полоністики Поморської академії (м. Слупськ, Польща).

У 2017 р. пройшла навчання та здобула Сертифікат викладача-екзаменатора Європейського Консорціуму з підтвердження рівня володіння іноземними мовами (ECL), є членом екзаменаційної комісії Консорціуму.

Король Ярослава Василівна

Старший лаборант кафедри слов’янської філології та світової літератури. Закінчила російське відділення філологічного факультету УжНУ. Цілеспрямована, сумлінна та творча працівниця.