Новини

14.03.2019
1036

Унікальні історичні матеріали презентували на міжнародній конференції, присвяченій Карпатській Україні

Упродовж 14-15 березня 2019 року в Ужгородському національному університеті відбувається міжнародна наукова  конференція «Карпатська Україна – незалежна держава». На конференції було презентовано чимало нових фактів з доби Карпатської України, які потребують подальшого дослідження.

Учасників конференції привітала віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зазначила: «Для мене історія Карпатської України це й доля моєї сім’ї. Тоді щира спроба утвердити українську державність на геополітичній карті Європи, на жаль, не увінчалася успіхом. Але без цієї боротьби, якщо б наші попередники не демонстрували свої голоси, нам було б набагато важче розбудовувати нашу державу, зокрема й у свідомості європейської та світової спільноти.  Наша правда є антидотом проти російського наративу, який намагається показати, що Україна є штучним проектом, який не має цілісності, свідомості. Ця конференція ще раз підтверджує, що Карпатська Україна є частиною державотворчої історії великої, соборної Української держави. Це є точка опори, з якою ми повинні звіряти наші дії, і оцінювати, наскільки ми є гідними своїх предків. Ми повинні чітко розуміти, що гідність і патріотизм є основою добробуту, а не навпаки».

На конференції були присутні також представники родини Володимира Блондиненка, американського журналіста українського походження, який у 1938-39 роках знімав фото та відео матеріали на території Карпатської України. Зокрема, донька Володимира Блондиненка – Патрисія, зазначила: «Для мене є дуже великою честю бути тут, на цій конференції. Можу сказати, що тепер, уже  в зрілому віці, я дізнаюся все більше і більше про свого батька,  чим він займався, та яку роль він відіграв, щоб зберегти історичну пам'ять тих часів».

Про фотознахідки часів Карпатської України авторства Каленика-Лисюка розповів професор Олександр Дебич. Він, зокрема, зазначив, що основний масив нових фото, які ще не були опубліковані, він знайшов в Українському музеї-архіві у Клівленді. Вони були зроблені відомим американським фотографом та режисером, підприємцем та меценатом Калеником-Лисюком в період Карпатської України, та безпосередньо після угорської окупації. Син фотографа Петро загинув 1939 року в Хусті у боротьбі за Карпатську Україну. «Я провів 9 місяців у музеї-архіві, скануючи фотографії Каленика-Лисюка. Всі вони підписані автором, можливо  деякі з них були опубліковані, але я спілкувався з багатьма істориками, і вони мені зазначають, що бачать ці фото вперше» - зазначив Олександр Дебич. На фото зображені представники уряду Карпатської України, січовики, сцени із життя закарпатських міст а також фото реконструкції бою карпатських січовиків, які були відзняті у квітні 1939 року.

Цікаву доповідь представив кандидат історичних наук Олександр Пагіря (Львів). Вона стосувалася збройного протистояння між чехословацькими військами та карпатськими січовиками 13-14 березня 1939 року. В доповіді науковця простежується вплив політичних та міжнародних факторів на ці події та їхній зв'язок з іншими епізодами розпаду Другої Чехо-Словаччини. На базі документів із чеських архівів, де конструюється теза про державний переворот проти уряду А.Волошина з боку націоналістів-радикалів у керівництві Карпатської Січі, та показується координованість їхній дій у протистоянні централізму Праги.

Про президента Гуцульської республіки, міністра уряду Карпатської України Степана Клочуряка розповів закордонний член Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор Микола Мушинка. Він був особисто знайомим із Степаном Клочуряком, а також був редактором спогадів Клочуряка «До Волі», які були вперше були видані у 1978 році.

У рамках першого пленарного засідання також виступили доктор історичних наук Олександр Ситник із доповіддю про ідеологічні підстави постання Карпатської України та професор Західного університету імені Васіле Голдіша (м.Арад, Румунія) Корнел Град із доповіддю «Загострення ситуації в Підкарпатській Русі в серпні 1940 року і Румунія».

У п’ятницю, 15 березня, робота конференції продовжить свою роботу.

 

Олексій Шафраньош

Фото Ганни Фельцан

Інформаційно-видавничий центр

 

 

 

Категорії: